Дисципліни
Неорганічна хімія - 1
Навчальна дисципліна «Неорганічна хімія-1» є фундаментальним складником підготовки фахівців галузі знань «Природничі науки, математика та статистика» за спеціальністю «Хімія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (ОПП «Хімія»). Змістова спрямованість курсу охоплює системне вивчення хімічних елементів та їхніх сполук за групами Періодичної системи: від Гідрогену та Оксигену (включаючи пероксиди) до детального розгляду властивостей галогенів, елементів підгруп Сульфуру (халькогенів), Нітрогену та Карбону (зокрема сполук Силіцію, Стануму та Плюмбуму). Програма передбачає вивчення хімії металів головних підгруп І–ІІІ груп (лужних, лужноземельних металів, Бору та Алюмінію), інертних газів VIII групи, а також розширений аналіз перехідних d-елементів побічних підгруп, включаючи підгрупи Хрому, Манґану, родини Феруму та Платини (з акцентом на координаційні сполуки), підгрупи Купруму та Цинку. Роль дисципліни полягає у формуванні навичок науково обґрунтованої організації експериментальної роботи, вмінні прогнозувати фізико-хімічні властивості речовин на основі будови атомів та практичному застосуванні знань для вирішення дослідницьких завдань. Освітній процес реалізується через поєднання лекцій та інтенсивного лабораторного практикуму, де студенти опановують методи одержання та дослідження реакційної здатності простих і складних неорганічних речовин згідно з основними законами хімії. Викладання спрямоване на формування навичок методично та науково правильно організовувати експериментальну роботу студентів на лабораторно-практичних заняттях і в науково-навчальних лабораторіях. Сформувати навички практично застосовувати набуті теоретичні знання для вирішення навчальних і дослідницьких завдань у процесі вивчення дисциплін у галузі хімії та інших природничих наук освітньої програми для здобуття освітнього ступеня бакалавра, а також у подальшій фаховій діяльності.
Комп`ютерні технології в хімії
Курс «Комп’ютерні технології в хімії» призначений для здобувачів першого року навчання природничого факультету НаУКМА спеціальності Е3 Хімія. Сучасні наукові методи не можна уявити без застосування новітніх комп'ютерних технологій. У таких умовах вчений не може залишатися просто вмілим користувачем ПК, йому необхідно мати набагато більше знань про обчислювальну потужність комп'ютера для реалізації будь-якого свого наукового задуму. У межах даного курсу здобувачі ознайомляться з основними поняттями хемометрики та хемоінформатики, основами квантово-хімічних розрахунків та їх використанням в квантовій фармакології. Знання та навички, отриманні у межах курсу, дозволять на сучасному рівні вирішувати різноманітні завдання, які постають перед хіміком – від обробки експериментальних даних до моделювання складних хімічних систем. Метою дисципліни є навчити майбутніх спеціалістів-хіміків вільно використовувати у своїй роботі можливості, які надаються сучасним рівнем розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.
Органічна хімія -2
Основним завданням курсу «Органічна хімія-2» є вивчення теоретичних основ органічної хімії, зокрема, електронної природи та просторового розташування зв'язків у сполуках вивчених класів, мати уявлення про просторову та оптичну ізомерію органічних сполук; систематичні і тривіальні назви сполук вивчених класів; механізми вивчених реакцій, джерело добування ( природне і синтетичне ) речовин вивчених класів, а також як визначати продукти за початковою речовиною та початкову речовину за продуктами реакції . Набуті знання нададуть можливість назвати за систематичною номенклатурою сполуку вивчених класів за структурною формулою; написати структурну формулу для сполуки вивчених класів за систематичною назвою; охарактеризувати будову, одержання, характеристику представників гомологічного ряду, порівняти властивості сполук з різноманітними замісниками, а також сполук різних класів; визначати характер не тільки прямих, але й побічних продуктів; а також користуючись загальними принципами хімічної кінетики та термодінаміки визначати вплив реакційних умов (розчинник, концентрації реагентів, температура, тиск ) на швидкість взаємодії реагентів; та надати оцінку реакції як технологічного процесу з точки зору його екологічної небезпеки.
Колоїдна хімія
Колоїдна хімія є обов’язковою дисципліною для здобувачів освіти спеціальності «Хімія». Предметом вивчення навчальної дисципліни є дисперсний стан речовин, особливі властивості поверхневих шарів та поверхневі явища в дисперсних системах. В курсі Колоїдної хімії вивчаються також такі специфічні теми як “Явища переносу в пористих тілах” та “Колоїдно-хімічні властивості високомолекулярних сполук”, які дають поняття про різноманітність механізмів масопереносу рідин і газів в пористих тілах, знайомлять здобувачів освіти з мембранними методами розділення газів та розчинів, особливостями будови полімерних адсорбційних шарів тощо. Необхідність введення цих специфічних тем продиктована майбутньою пеціалізацією магістерської програми “мембранні та сорбційні процеси та технології”. Викладання цього курсу базується на знаннях, отриманих здобувачами освіти при вивченні основ університетських курсів загальної та неорганічної хімії, загальної фізики та вищої математики.
Фізична хімія
Курс "Фізична хімія" призначений для здобувачів освіти природничого факультету НаУКМА за спеціальністю "Хімія". Він може також бути корисним як додаткова дисципліна для здобувачів освіти з напрямами підготовки "біологія", "екологія" та "фізика". Викладання курсу фізичної хімії базується на знаннях, отриманих здобувачами при вивченні основ університетських курсів з загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, загальної фізики та вищої математики. Послідовність вивчення учбового матеріалу в курсі є традиційною. Значна увага приділяється розкриттю закономірностей в хімії за допомогою фізичних уявлень та математичних методів, а також відтворенню цих же закономірностей та явищ у біологічних системах. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з фізичної хімії вивчатиметься студентами у рамках окремих дисциплін (колоїдна хімія, хімія високомолекулярних сполук, структурна хімія, основи хімічної технології) та спецкурсів.
Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук
"Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук" є обов’язковою дисципліною для здобувачів освіти спеціальності «Хімія». Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною: спочатку здобувачами освіти засвоюються основні поняття про мономери і олігомери, ступінь полімеризації та молекулярну вагу полімеру а потім вивчаються основні методи синтезу полімерів - радикальна та йонна полімеризація, поліконденсація, полімераналогічні перетворення; технології переробки полімерів; особлива увага приділена вивченню фізико - хімії полімерів – детально вивчаються фізичні стани полімерів та їх механічні властивості; розчини полімерів та надмолекулярна організація високомолекулярних сполук. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з хімії і фізико – хімії високомолекулярних сполук вивчатиметься здобувачами освіти як бакалаврату так і магістеріуму в рамках інших дисциплін та спецкурсів (колоїдна хімія, розчини полімерів, синтетичні мембрани, методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів, полімери біомедичного призначення, фармацевтична хімія, нанокомпозитні полімери та мембрани).
Фізичні методи дослідження в хімії
Мета навчальної дисципліни – опанування здобувачами базових знань, основних понять і теоретичних засад про деякі сучасні інструментальні методи аналізу, знання яких дозволяє більш глибоко і обґрунтовано підходити до інтерпретації різноманітних результатів досліджень в хімії. Основні завдання вивчення дисципліни: - вивчити теоретичні основи основних спектральних методів аналізу: теоретичні основи методів, апаратура, техніка виконання аналізів; - навчитися застосовувати теоретичні знання щодо основних спектральних методів аналізу, а також грамотно визначати склад і будову різноманітних індивідуальних неорганічних, органічних та елементоорганічних сполук та виконувати кількісний аналіз сумішей. Отримані знання можуть слугувати для опанування курсів, пов’язаних з питаннями застосування фізичних методів дослідження для розв’язку наукових і прикладних хімічних проблем. Застосування фізичних методів дослідження та вміння інтерпретувати одержані спектральні дані сприяє ефективному засвоєнню здобувачами як фундаментальних, так і спеціальних хімічних знань.
Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук
"Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук" є обов’язковою дисципліною для здобувачів освіти спеціальності «Хімія». Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною: спочатку здобувачами освіти засвоюються основні поняття про мономери і олігомери, ступінь полімеризації та молекулярну вагу полімеру а потім вивчаються основні методи синтезу полімерів - радикальна та йонна полімеризація, поліконденсація, полімераналогічні перетворення; технології переробки полімерів; особлива увага приділена вивченню фізико - хімії полімерів – детально вивчаються фізичні стани полімерів та їх механічні властивості; розчини полімерів та надмолекулярна організація високомолекулярних сполук. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з хімії і фізико – хімії високомолекулярних сполук вивчатиметься здобувачами освіти як бакалаврату так і магістеріуму в рамках інших дисциплін та спецкурсів (колоїдна хімія, розчини полімерів, синтетичні мембрани, методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів, полімери біомедичного призначення, фармацевтична хімія, нанокомпозитні полімери та мембрани).
Електрохімія
Електрохімія – це розділ фізичної хімії, в якому вивчають закономірності пов’язані з взаємним перетворенням хімічної та електричної форм енергій. Основним предметом електрохімії є процеси, що відбуваються на електродах при проходженні струму крізь розчини. При цьому виділяють термодинаміку електродних процесів і кінетику електродних процесів, що вивчає перебіг їх у часі. Електрохімія має велике теоретичне і практичне значення. Багато питань, що розглядаються в даному курсі є основою цілого ряду фізико-хімічних методів досліджень, основаних на електрохімічних вимірюваннях. Ці методи широко використовуються в аналітичній техніці втому числі і в фармацевтичному аналізі. Такі методи як визначення рН, потенціометричне титрування, електрофорез включені у фармакопею. Потенціометрія, амперометрія, кондуктометрія застосовуються в наукових дослідженнях, а також для контролю за ходом технологічних процесів, конструювання хімічних джерел струму. Вивчення електрохімії має велике значення для розуміння механізмів перетворення енергії, переносу електронів, йонів в живих організмах тощо. Електрохімія вносить суттєвий вклад у вирішення проблеми навколишнього середовища, хімічні джерела струму, електрохімічні способи утилізації відходів, очистку води та ґрунту.
Практика науково-дослідницька
Програма науково-дослідницької практики здобувачів освіти за напрямком підготовки 102 Хімія є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практики. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практики, їх системність, неперервність і послідовність навчання здобувачів освіти. Програма розроблена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з хімії та забезпечує інтеграцію теоретичної підготовки з практичними навичками науково-дослідної роботи. Передумови для навчання: Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях, набутих здобувачами освіти в результаті вивчення всіх фахових обов’язкових та вибіркових дисциплін, які були вивчені раніше до науково-дослідницької практики.
Квантова хімія
Курс «Квантова хімія» спрямований на формування у здобувачів фундаментальних уявлень про квантово-механічні основи будови атомів і молекул та природу хімічного зв’язку. У межах курсу розглядаються базові положення квантової механіки, рівняння Шредінгера та його застосування до простих квантових систем, електронна будова атомів і молекул, методи молекулярних орбіталей і валентних зв’язків, наближені методи квантово-хімічних розрахунків. Особлива увага приділяється зв’язку між квантово-хімічними моделями та експериментальними даними, а також використанню квантової хімії для пояснення реакційної здатності, спектральних характеристик і фізико-хімічних властивостей речовин. Засвоєння курсу формує теоретичну основу для подальшого вивчення фізичної хімії, спектроскопії, хімічної кінетики та комп’ютерного моделювання хімічних систем.