Дисципліни
Молекулярна біотехнологія
Дисципліна «Молекулярна біотехнологія» присвячена вивченню основних молекулярно-біологічних підходів роботи із біомолекулами – як вихідною сировиною для біотехнологічного виробництва. Одним із завдань дисципліни є характеристика основних шляхів конструювання генетично модифікованих організмів. У процесі вивчення дисципліни студенти ознайомляться із методами рекомбінантних технологій, що використовуються в генній, білковій та метаболічній інженеріях, а також із прикладами молекулярно- біотехнологічних розробок. Особлива увага приділяється підходам молекулярної біотехнології, що застосовуються для створення новітніх ліків, вакцин та діагностикумів.
Англійська мова
Навчальна дисципліна "АНГЛІЙСЬКА МОВА" є необхідною складовою частиною вивчення англійської мови на магістерських програмах НаУКМА. Вона надає можливість оволодіти навичками, необхідними для академічної та професійної діяльності, що є принципово новим підходом до навчання англійської мови фахівців вищої кваліфікації. Курс розрахований на студентів 1-го курсу магістратури гуманітарних, суспільних, точних і природничих спеціальностей. Значення курсу полягає у тому, що він закладає основи для подальшого розвитку мовної й мовленнєвої компетенції студентів, розвиває аналітичний підхід до процесу публічної комунікації, формує і вдосконалює техніку мовлення, забезпечує розвиток навичок правильного, свідомого, ефективного спілкування у глобалізованому культурному просторі, сприяє набуттю студентами знань з усної та письмової наукової англомовної комунікації, що здійснюється у безпосередньому зв'язку з підготовкою за основними освітньо-кваліфікаційними вимогами до випускників та залученням міждисциплінарних зв'язків.
Радіобіологічні основи променевої діагностики
Дисципліна «Радіобіологічні основи променевої діагностики» включає вивчення властивостей різних видів іонізуючої та неіонізуючої радіації, а також їх вплив на організм живих істот. Крім того, дисципліна передбачає вивчення радіологічних основ таких діагностичних методів, як рентгенодіагностика, комп’ютерна томографія, радіонуклідна діагностика, ультразвукова діагностика і магнітно-резонансна візуалізація та термографія органів і тканин. Ці методи дають змогу використовувати іонізуюче та неіонізуюче випромінювання для дослідження структури і функції органів та систем людини за умов норми та в разі патологічних змін з метою діагностики, профілактики та лікування захворювань. Мета дисципліни – надання теоретичних знань та вмінь щодо механізмів дії іонізуючої радіації на організм людини та тварин, основних радіобіологічних наслідків цього впливу, особливостей модифікації радіаційного ураження, а також щодо шляхів використання іонізуючого випромінювання в практичних цілях, зокрема, для променевої діагностики стану організму.
Фізіологія кровотворення
Фізіологія кровотворення – це наука про систему крові, її регуляцію в нормі і патології, етіологію і патогенез гематологічних захворювань, а також підходи до їх діагностики та терапії. Дисципліна «Фізіологія кровотворення» з урахуванням сучасних досягнень фізіології людини та гематологічної науки представляє також дані про особливості функціонування гемопоетичних стовбурових клітин та їх найближчих нащадків. Мета дисципліни – надання теоретичних знань та практичних навичок щодо основ гемопоезу та механізмів регуляції процесів проліферації і диференціювання кровотворних клітин, а також підходів до діагностики та терапії онкогематологічних захворювань.
Англійська мова
Навчальна дисципліна "АНГЛІЙСЬКА МОВА" є необхідною складовою частиною вивчення англійської мови на магістерських програмах НаУКМА. Вона надає можливість оволодіти навичками, необхідними для академічної та професійної діяльності, що є принципово новим підходом до навчання англійської мови фахівців вищої кваліфікації. Курс розрахований на студентів 1-го курсу магістратури гуманітарних, суспільних, точних і природничих спеціальностей. Значення курсу полягає у тому, що він закладає основи для подальшого розвитку мовної й мовленнєвої компетенції студентів, розвиває аналітичний підхід до процесу публічної комунікації, формує і вдосконалює техніку мовлення, забезпечує розвиток навичок правильного, свідомого, ефективного спілкування у глобалізованому культурному просторі, сприяє набуттю студентами знань з усної та письмової наукової англомовної комунікації, що здійснюється у безпосередньому зв'язку з підготовкою за основними освітньо-кваліфікаційними вимогами до випускників та залученням міждисциплінарних зв'язків.
Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук
Дисципліна «Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук» є необхідною складовою частиною вивчення історії біологічної науки та філософії біології. Вона дає можливість оволодіти знаннями про основні віхи історії природознавства та освоїти панораму сучасного природознавства і тенденції його розвитку. У межах дисципліни «Історико-філософські аспекти розвитку природничих наук» простежується зародження наукового мислення, еволюція наукового світогляду, формування потреб суспільства в науковому прогресі, накопичення суперечностей між людиною і природою та пропоновані різними цивілізаціями шляхи їх розв’язання. Розглядаються фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства в їх історико-культурному і світоглядному контекстах.
Молекулярна імуногенетика з основами імуноаналізу
Дисципліна «Молекулярна імуногенетика з основами імуноаналізу» вивчає взаємозв’язок між імунною системою і геномом людини, генетичні основи формування гуморального і клітинного імунітету та його роль у розвитку ряду патологічних процесів. Особливу увагу буде приділено ролі імуногенетичих досліджень у трансплантології, зокрема, новітнім підходам до ідентифікації генотипів донора та реципієнта. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із традиційними та сучасними методами типу реакції імунодифузії, аглютинації, імуноферментного, імунофлуоресцентного, імунохемілюмінесцентного аналізів та ряду інших підходів.
Цитохімічні та імунохімічні методи діагностики
У дисципліні «Цитохімічні та імунохімічні методи діагностики» будуть висвітлені сучасні уявлення про гібридомну технологію отримання моноклональних антитіл до диференційних антигенів лейкоцитів, білків проміжних філаментів, онкофетальних, тканино- та органоспецифічних маркерів, а також особливості розробки високочутливих систем візуалізації продуктів реакції антиген-антитіло. Особливу увагу буде приділено теоретичним основам та принципам застосування імуноферментних і цитохімічних методів у діагностиці пухлин різного походження, гострих лейкозів та злоякісних лімфом.
Створення і тестування біологічно активних сполук
Дисципліна присвячена вивченню основ створення біологічно активних сполук як потенційних лікарських засобів, а також методів їх тестування, зокрема, основних принципів доклінічного та клінічного дослідження лікарських засобів. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть основні підходи до синтезу та виділення біологічно активних сполук, у тому числі їх раціонального дизайну та стратегій комбінаторної хімії, володітимуть навиками ідентифікації сполук та основами комп’ютерного моделювання комплексу «діюча речовина – рецептор». Мета дисципліни – надання теоретичних знань та практичних навичок щодо отримання, аналізу та оцінки біологічно активних сполук як потенційних лікарських засобів, а також можливостей їх раціонального дизайну.
Молекулярна мікробіологія
Дисципліна «Молекулярна мікробіологія» має на меті вивчення молекулярних принципів функціонування прокаріотичних клітин, основ їх метаболізму і процесів, що відбуваються на рівні геному. Крім основних морфологічних, біохімічних, фізіологічних та генетичних особливостей мікроорганізмів розглядаються особливості виникнення та розвитку інфекційного процесу та принципи захисту організму від інфекційних агентів. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із серологічними, культуральними, молекулярно-генетичними методами виявлення та ідентифікації мікроорганізмів.
Гістологія пухлин
Дисципліна «Гістологія пухлин» присвячена дослідженню гістологічних особливостей тканин у нормі та при онкологічних захворюваннях. Зокрема, детально вивчаються морфологічні та функціональні характеристики порушень на клітинному та тканинному рівнях із застосуванням сучасних інструментальних методів аналізу. У результаті вивчення дисципліни студенти ознайомляться із принципами застосування методів мікроскопії у дослідженні пухлин, з урахуванням їх клінічних, імуногістохімічних та цитогенетичних характеристик, та зможуть надавати структурно-функціональну характеристику зрізів тканин.
Концепції і парадигми сучасного природознавства
Дисципліна «Концепції і парадигми сучасного природознавства» присвячена вивченню головних концепцій усієї сукупності природничих наук, у тому числі біології. У межах дисципліни розглядаються сучасні світоглядні парадигми мислення, історія розвитку природознавства, панорама сучасного природознавства в цілому. У результаті вивчення даної дисципліни студенти набудуть навичок критичного аналізу наукових і науково-популярних текстів, вміння здійснювати синтез знань з цієї галузі та узагальнювати інформацію, а також вміння прогнозувати тенденції розвитку природничих наук.
Біосенсори та імунні сенсори
Дисципліна «Біосенсори та імунні сенсори» присвячена новому напрямку сучасного інструментального аналізу, що базується на принципах розпізнавання сигналу, його оцінки та вивчення відповідної реакції біологічної системи на сприйнятий сигнал. В межах даної дисципліни вивчаються перспективи розвитку біосенсорної технології, а також особливості застосування біосенсорних датчиків для діагностики та контролю в біології і медицині. У результаті вивчення дисципліни студенти набудуть вміння розрізняти індивідуальні біоспецифічні взаємодії, аналізувати умови утворення специфічних біологічних комплексів та формування при цьому фізико-хімічних сигналів, розрізняти генеровані сигнали, визначати їх особливості, недоліки та переваги при реєстрації біоспецифічних взаємодій.
Ендокринологія
Дисципліна «Ендокринологія» присвячена вивченню особливостей будови ендокринної системи, властивостей та функцій гормонів, а також сучасних методів дослідження залоз внутрішньої секреції. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть принципи гуморальної регуляції життєдіяльності живого організму, набудуть уміння аналізувати механізми функціонування ендокринних залоз, а також зможуть робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів при зміні концентрації гормонів, аналізувати вікові особливості функцій організму, що пов’язані з діяльністю ендокринних залоз.
Лабораторна діагностика невідкладних станів
Дисципліна «Лабораторна діагностика невідкладних станів» – це розділ клінічної діагностики, який вивчає та оцінює показники організму при екстрених станах. У межах дисципліни досліджуються фізіологічний та патологічний стан організму, а також принципи оцінки клітинного і хімічного складу та біологічних властивостей тканин та рідин. У результаті вивчення дисципліни студенти набудуть вміння встановлювати алгоритми лабораторного аналізу для диференційної діагностики різних нозологічних форм та інтерпретувати отримані результати лабораторних досліджень на підставі цілісного уявлення про фізіологічні процеси в організмі людини, освоять принципи ефективного використання сучасних лабораторних методів досліджень та зможуть давати коректну оцінку результатів аналізів на тлі клінічних проявів захворювання.