Дисципліни, які викладає
Координаційна хімія
Сучасна координаційна хімія – це один з розділів хімії, що розглядає сполуки, утворені внаслідок об’єднання більш простих неорганічних та/або органічних сполук у складніші структури без утворення нових електронних пар. Такі координаційні сполуки (комплекси) мають будову та властивості, які не може пояснити класична теорія хімічної будови. Курс знайомить здобувачів з основами координаційної теорії Вернера, будовою координаційних сполук та природою хімічного зв’язку в них. Розглядаються типи координаційних сполук, методи їх одержанння та застосування у різних галузях хімії, зокрема у хімічному аналізі, гальваніці, при видобуванні рідкісних металів, медицині тощо. В програму включені питання кінетики та механізмів реакцій комплексоутворення, їх залежності від зовнішніх умов. Аналіз властивостей координаційних сполук (забарвлення, магнітні, кислотно-основні та окисио-відновні властивості) здійснюється спираючись на будову та природу хімічного зв’язку. Особливу увагу приділено стійкості координаційних сполук в розчинах та методам її експериментального визначення, оскільки саме ця характеристика є критично важливою і обумовлює використання комплексів в аналітичній хімії та хімічній технології.