Дисципліни, які викладає
Молекулярна фізіологія
Розглядаються сучасні знання щодо молекулярних основ фізіологічних процесів, особливостей функціонування плазматичної мембрани еукаріотичної клітини, мембранних органел, механізми везикулярного транспорту. Вивчаються механізми роботи каналів і транспортери тваринної та рослинної клітин, молекулярні механізми дії гормонів та фітогормонів, механізми стійкості рослин до абіотичних стресів та регуляція клітинного циклу еукаріотичних клітин. Студенти вдосконалюють навички роботи з науковою літературою, узагальнення та аналізу даних, їхньої презентації та ведення наукової дискусії.
Цитологія та гістологія
Навчальна дисципліна присвячена вивченню історії дослідження клітин, основним методам дослідження клітин, розглядаються універсальні характеристики клітин, а також особливості прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Вивчається будова та функції плазматичної мембрани, органел еукаріотичної клітини, цитоскелету; поділ еукаріотичних клітин – мітоз і мейоз; особливості будови та функцій міжклітинних контактів та позаклітинного матриксу. В розділі "Гістологія" буде розглянуто тканини як системи клітин, що виконують спільну функцію та формують органи. Вивчаються характеристики епітеліальної, сполучної, м'язової та нервової тканин. Розглядаються гістологічні препарати: мазки крові, тотальні препарати та зрізи органів тварин.
Генетика вищих рослин
Дисципліна викладається для поглиблення знань студентів у галузі генетики на рослинних моделях, які в історії розвитку сучасної генетики слугували об’єктами нових відкрить та відіграли вирішальну роль у зміні головної парадигми генетики про сталість напрямку потоку генетичної інформації, а також про мутації як першоджерело генетичної мінливості. Дисципліна складається з чотирьох тем і лише перша з них стосується виключно рослин. Всі інші використовують рослинні моделі для того, щоб сфокусуватися на таких напрямках, питаннях, механізмах, які є актуальними для реалізації генетичної інформації організмів взагалі, і їхнє розкриття націлене на актуалізацію знань, які студенти здобули на бакалаврській програмі при опануванні навчальних курсів з генетики.
Вступ до спеціальності
Огляд основних розділів сучасної біології. Молекулярна та клітинна організація живих систем. Функціональна пов’язаність між молекулами та клітинами у онтогенезі. Огляд основних метаболічних шляхів, що забезпечують функціонування живих систем. Біологічна різноманітність на різних рівнях організації живого та механізми її підтримання.
Цитологія та гістологія
Навчальна дисципліна присвячена вивченню історії дослідження клітин, основним методам дослідження клітин, розглядаються універсальні характеристики клітин, а також особливості прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Вивчається будова та функції плазматичної мембрани, органел еукаріотичної клітини, цитоскелету; поділ еукаріотичних клітин – мітоз і мейоз; особливості будови та функцій міжклітинних контактів та позаклітинного матриксу. В розділі "Гістологія" буде розглянуто тканини як системи клітин, що виконують спільну функцію та формують органи. Вивчаються характеристики епітеліальної, сполучної, м'язової та нервової тканин. Розглядаються гістологічні препарати: мазки крові, тотальні препарати та зрізи органів тварин.
Анатомія рослин
Дисципліну присвячено вивченню особливостей будови рослинних клітин, тканин та органів рослини. Розглядаються запасні поживні речовини рослинних клітин. Вивчаються будова та функції таких тканин рослини: паренхіма (основна), коленхіма та склеренхіма (механічні, опорні), епідерма (покривна), ксилема і флоема (провідні). Розглядаємо також особливості анатомічної будови стебла, кореня, листка, квітки, насінини, плода. Студенти навчаються на практичних заняттях працювати з мікроскопом, виготовляти тимчасові препарати рослинних об’єктів, розглядати їх під мікроскопом, виявляти основні структури, типи клітин та замальовувати їх, робити висновки.
Фізіологія та біохімія рослин
В навчальній дисципліні розглядаються механізми основних фізіологічних функцій рослин – водний баланс рослин, процес фотосинтезу, мінеральне живлення рослин, процеси дихання та фотодихання, механізми регуляції за участю фітогормонів, розмноження та розвиток рослин, старіння та клітинна смерть, рухи рослин, вторинні метаболіти для пристосування рослин до умов довкілля.
Механізми клітинного сигналювання
В курсі розглядаються загальні принципи механізмів клітинного сприйняття сигналів, передачі та реакції на сигнали. Вивчається структурно-функціональна організація основних класів клітинних рецепторів, вторинних посередників передачі сигналу та механізми розвитку відповіді на певний сигнал. Розглядається роль активних форм кисню, газових трансмітерів та ліпідів як сигнальних молекул, значення протеїнкіназ у передачі сигналів у клітині.
Молекулярні основи еволюції
Дисципліну присвячено вивченню дії еволюційного процесу на молекулярному рівні. Розглядається еволюція добіологічна та біологічна, гіпотеза «світ РНК», можливі шляхи еволюції генетичного коду. Вивчаються принципи побудови та типи філогенетичних дерев, ендосимбіотична теорія походження мітохондрій та хлоропластів, можлива еволюція еукаріотичних хромосом, походження теломер та центромери. Розглядається роль мобільних генетичних елементів в еволюції геномів, положення нейтральної теорії молекулярної еволюції, принцип методу молекулярного годинника. Вивчається що відомо про роль епігенетичних змін в еволюційному процесі, про еволюцію фотосинтезу, С4 та САМ шляхів фіксації Карбону, розглядаються молекулярні основи еволюції біологічних процесів та різних груп організмів. Студенти навчають аналізувати та узагальнювати дані сучасних наукових публікацій щодо молекулярних основ еволюції, готувати презентації та вести дискусію.
Практика дослідницька
Дослідницька практика - це ключовий етап професійного становлення майбутнього фахівця, під час якого студенти закріплюють та суттєво поглиблюють свої теоретичні знання з експериментальної біології в реальних робочих умовах. Здобувачі освіти мають змогу самостійно (або спираючись на рекомендації викладачів та наукових керівників) обрати базу для проходження практики. Такими локаціями можуть бути провідні науково-дослідні інститути, сучасні діагностичні лабораторії, біотехнологічні компанії або наукоємні виробництва. Під час практики студенти безпосередньо залучаються до роботи установи, набуваючи практичного досвіду та професійних навичок. Обов'язковою вимогою успішного проходження цього етапу є самостійне опанування на робочому місці щонайменше трьох сучасних дослідницьких методик. Це дозволяє студентам не лише інтегруватися в реальний науковий процес, а й зібрати якісний експериментальний матеріал для своїх майбутніх кваліфікаційних робіт.