Горошкова Лідія Анатоліївна
Доктор наук, Професор
l.horoshkova@ukma.edu.uaНаукова діяльність
ORCID
https://orcid.org/0000-0002-7142-4308
Профілі в наукових мережах
Індекс Гірша - 16
https://scholar.google.com/citations?user=t7PscXAAAAAJ&hl=ruІндекс Гірша - 6
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6507327640Індекс Гірша - 5
1181112Публікації
Магнітні дослідження донних відкладів та грунтів як інструмент виявлення небезпечних геодинамічних екзогенних процесів на прикладі заповідника Хортиця.
Проведено дослідження донних відкладень озер Кам'яне, Прогній, Рисове та Піщане, а також ґрунтового покриву лісової ділянки. Виявлено високу магнітну сприйнятливість. У більшості точок спостереження зафіксовано досить високі значення χ = 50–100 × 10-8 м³/кг, тоді як окремі зразки демонструють ще вищі показники (χ = 100–300 × 10-8 м³/кг). Такі значення можуть бути пов'язані як із техногенним забрудненням, так і з літогенним походженням магнітних мінералів, що надходять із виходів кристалічного фундаменту в околицях Хортиці. Крім того, підвищену магнітну сприйнятливість зафіксовано у піщаних ґрунтах змішаного лісу. Значущу кореляцію магнітної сприйнятливості виявлено лише для хрому (коефіцієнт кореляції – 0,4). Водночас встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) важких металів: свинцю у 2–8 разів, цинку у 2–10 разів, хрому у 20–50 разів, міді у 10–20 разів, нікелю у 5–20 разів, кобальту у 5–8 разів. Висновки. Магнітна сприйнятливість донних відкладів озер та ґрунтового покриву острова Хортиця є високою. Припускається, що це пов'язано з накопиченням літогенного матеріалу від вивітрювання гірських порід кристалічного фундаменту. Концентрація низки елементів, в першу чергу важких металів, перевищує ГДК у 2–50 разів. Однак значущий коефіцієнт кореляції зафіксовано лише між χ та Cr (0,4). Отже, магнітні мінерали не мають генетичного зв'язку з матеріалами, які вміщують важкі метали. Тобто скоріше за все техногенний вплив відсутній.
Комплексна модель вмісту важких металів та магнітних властивостей донних відкладів озер заповідника Хортиця.
Значення магнітної сприйнятливості в досліджених зразках ґрунтів є надзвичайно високими (χ=97–572×10–6 м³/кг). Зафіксовано істотне перевищення ГДК для цинку (у 2–5 разів), хрому (у 20–30 разів), міді (у 1,1–3 рази), нікелю (у 4–10 разів) та кобальту (у 3–4 рази). Подібні показники, ймовірно, пов'язані з наслідками процесів горіння, а також з антропогенним впливом, зокрема промисловим забрудненням, яке походить із Запоріжжя. Водночас характер змін магнітної сприйнятливості та її кореляція із вмістом важких металів донних відкладів у межах озер Хортиці свідчить про інші закономірності. Це дає змогу зробити висновок про існування механізму формування підвищеного магнітного сигналу, що пов'язаний із переважанням речовини літогенного походження, ймовірно привнесеної з навколишніх кристалічних порід Українського щита.
Ecological assessment and forecasting of surface water conditions in the Southern Bug river in the territory of Mykolaiv region.
У роботі представлено резуль- тати комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод річки Південний Буг в місті Південноукраїнськ Ми- колаївської області за період 2003–2024 рр. Досліджено динаміку ключових показників якості води, зокрема вмі- сту фосфатів-іонів, амонію, сульфатів-іонів, хлорид-іонів, біохімічного споживання кисню (БСК₅) та рівня розчи- неного кисню. На основі даних Лабораторії моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Миколаївській області проведено прогнозування динаміки вмісту забруднюючих речовин за допомогою регресійних моделей та оцінено здатність річки до самоочищення.
Ecological assessment and forecasting of surface water conditions in the Dnipro river in Zaporizhzhia
Використано багаторічні дані моніторингу, отриманих з Лабораторії моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я. Основна увага приділялася оцінці шести клю-чових показників якості води: фосфатів, амонійних, сульфатних і хлоридних іонів, біохімічного спожи-вання кисню протягом п’яти діб (БСК₅) та концентрації розчиненого кисню для оцінки екологічного стану поверхневих вод річки Дніпро в межах Запорізької області, зокрема у районі водозабору питної води (ДВС No1) у верхньому б'єфі Дніпровської ГЕС. Концентрації фосфатів і амонію демонструють періодичні ко-ливання, зумовлені сезонними чинниками та використанням добрив. Рівень сульфатів відзначається висо-кою мінливістю як природного, так і техногенного походження, тоді як концентрації хлоридів залиша-ються порівняно стабільними. Дані про розчинений кисень і БСК₅ свідчать про сезонну динаміку, яка по-рушується з 2023 року внаслідок руйнування Каховської дамби. Аналіз підтвердив здатність річки до час-ткового самовідновлення, особливо за умов зниженого антропогенного навантаження в період війни. Для прогнозної оцінки рівнів забруднення та екологічних ризиків було розроблено регресійні моделі.
Ecological assessment of surface water conditions of the Danube river.
Основна увага зосереджена на шести ключових показниках якості води: фосфати, амоній, сульфати, хлориди, біохімічне споживання кисню протягом п’яти діб (БСК₅) та концентрація роз-чиненого кисню. Встановлено, що фосфатні та амонійні сполуки демонструють сезонні коливання, зумо-влені скидами органічного та аграрного походження. Концентрація сульфатівхарактеризуєтьсясвідчитьвисокою мінливістю, яка поєднує природні та антропогенні джерела, тоді як хлориди залишаються стабільними, з ознаками хронічного впливу. Аналіз показниківБСК₅ та розчиненого кисню свідчить про потенціал до самоочищення, хоча в окремі періоди фіксується погіршення кисневого балансу, зокрема внаслідок локального перевантаження органікою та порушення гідродинамічного режиму. Розроблені ре-гресійні моделі дозволили встановити зв’язки між змінами у водообігу, інтенсивністю портової діяльності та забрудненням.